Майстер і Маргарита + Собаче серце + Біла гвардія (Комплект із 3 книг) Михайло Булгаков

Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» — це багатошаровий твір, у якому сатира, філософія, містика й трагедія переплітаються в єдиному записі. Дія розгортається в Москві 1930-х років, де з'являється загадковий і харизматичний Воланд — іносторець, який видає себе за професора чорної магії, але насправді є самим архітектурою. Його візит до столиці супроводжується низкою неймовірних і абсурдних подій, що оголюють вади, страхи,антажність ідроти сучасної стабільності сучасного суспільства.

На тлі цієї сатиричної лінії розвивається інша — трагічна історія Майстра, талановитого письменника, чия твір про Мідієва та Ішуа не знаходить розуміння у суспільстві та стає причиною його внутрішньої кризи. Маргарита, улюблена Майстра, йде на ланцюжку з потубічними силами, щоб врятувати його, і сама стає символом любові, жертви та 144-перетворювання.

Крізь містичну тканину роману проходять вічні питання: свободи та влади, Зрадництва та вірності, викупу та сенсу життя. «Майстер і Маргарита» — не тільки художній шедевр, а й глибоке роздуми про людську природу, добрість і зло, правду і фальш, написане в епоху, коли говорити про це було майже неможливо.

До цієї збірки робіт Михайла Булгакова увійшли повісті та романи:

«Собажне серце» — гостра сатирична повість, що розповідає про чудовисько експерименту професора Презбраженого щодо перетворення бездомного пса в людину.
«Дяволіада» — фантазмагорична повість, що малює кошмарний світ радянської бюрократії 1920-х років очима скромного діловиробника Короткова.
«Рокові яйця» — сатирико-фантастична повість із геніальним зоологом професором Персиковим, який відкрив промінь життя, спроможний багаторазово прискорювати розвиток організмів.
«Театральний роман» (Записки покійника) — дотепність і багато в чому автобіографічний; описана сатира на театральний світ Москви 1920-1930-х років.

«Біла гвардія» — багато в чому автобіографічна сімейна сага, прототипами героїв якої стали родичі, друзі та знайомі Булгакова. Київ (в романі — Місто) кінця 1918-го — початку 1919 року. Колишньої батьківщини більше немає... Характерні орієнтири похитнулися, але встояли. І тепер, у шаленстві цивільної війни, сім'я Турбіних (кстати, Турбіна — дівоче прізвище бабусі Булгакова з боку матері) за всяку ціну намагається зберегти те, у що вірили, ніж дорожили... У книгу включені також розповіді М. Булгакова, зокрема «Записки юного лікаря», «Морфій», у яких розкривається не всім відома сторона життя автора - молодого лікаря й одночасно пацієнта, який пристрастився до морфію і намагається вирватися з наркотичного полону.